. Біликівський навчально-виховний комплекс - Значення окремих елементів у житті рослин
Біликівський навчально виховний комплекс Миргородської районної ради
Четвер, 08.12.2016, 12:43
ГоловнаРеєстраціяВхід Вітаю Вас Гість | RSS

Меню сайту

Наше опитування
Ваш найулюбленіший предмет?
Всього відповідей: 104

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

РОЗРОБКА ЗАНЯТТЯ ЕКОЛОГО-ПРИРОДНИЧОГО ГУРТКА «ЗЕЛЕНІ РОБІНЗОНИ» МИРГОРОДСЬКОЇ РАЙСЮН ПРИ БІЛИКІВСЬКОМУ НВК

НА ТЕМУ:  «ЗНАЧЕННЯ ОКРЕМИХ ЕЛЕМЕНТІВ У ЖИТТІ РОСЛИН»

Цілі: з’ясувати значення окремих мікроелементів для росту та розвитку рослин; розвивати допитливість, комунікативні здібності, логічне мислення, виховувати уважність, активність, бережливе ставлення до природи рідного краю, здійснювати етичне й моральне виховання.

Обладнання: слайди мультимедійної презентації, схеми.

Базові поняття й терміни: мікроелементи, мезоелементи, макроелементи, ультрамікроелементи, ферменти, карбоангідраза, дегідрогеназа, фотосинтез, антагоністи.

Форма заняття: круглий стіл.

Міжпредметні зв’язки: хімія, медицина, агрономія.

Девіз: Знатимеш хімію – знатимеш і біологію!

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

Керівник гуртка. Добрий день, мої дорогі юннати! Вітаю вас із ще одним чудовим днем!

         Здається, що в цьому світі немає нічого вічного. Пам’ятайте: «Все тече, все змінюється». Проте на зміну зимі завжди приходить весна. Ніч, якою б довгою вона не була, скінчиться, настане ранок. Життя кожного з нас не існує саме по собі. Воно міцно вплетене в тканину загального буття, підпорядковане законам природи – складним і таємничим. Пізнати їх непросто, але дуже цікаво. Доки існують люди, вони прагнуть глибше пізнати навколишній світ. Нехай їхні мрії здійсняться! А наша з вами спільна праця принесе задоволення.

        Я розраховую на вашу активну роботу і сподіваюся, що дух партнерства допоможе нам у цьому Я бажаю всім нам успіху!

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Повідомлення теми, мети та завдань заняття.

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Керівник гуртка.  Дослідженнями, що були проведені, я в нашій країні,  так і закордоном, встановлено, що до складу рослини входить близько 70 хімічних елементів. Їх можна поділити на чотири основні групи: мікроелементи, мезоелементи, макроелементи та ультрамікроелементи.

       Жодна рослина не може нормально рости та розвиватися без цих елементів, так як вони входять до складу важливих ферментів, вітамінів, гормонів та інших фізіологічно активних сполук, що відіграють важливу роль в житті рослин.

        Макроелементи регулюють ріст вегетативної маси і визначають величину та якість врожаю, активізують ріст кореневої системи, підсилюють утворення цукрів та їх рух по тканинах рослини. Мезо- та мікроелементи беруть участь в процесах синтезу білків, вуглеводів, жирів, вітамінів. Під їх впливом збільшується вміст хлорофілу в листках, посилюється асимілююча діяльність всієї рослини, покращується процес фотосинтезу. Надзвичайно важливу роль відіграють мікроелементи у процесах запліднення. Саме ці хімічні елементи позитивно впливають на розвиток насіння. Під їх впливом рослини стають більш стійкими до несприятливих умов, посухи, зараженню хворобами та шкідниками.

         А тепер я пропоную вам з’ясувати значення окремих мікроелементів для росту та розвитку рослин.

Учень 1. Мідь (Купрум)  - це один із найменш рухомих важких металів у ґрунті. Вміст міді в ґрунтовому розчині достатньо високий і коливається від 3 до 135 мг/л. 80% знаходиться в формі розчинних органічних халатів. У тканинах коренів рослин мідь присутня у формі комплексів, однак до клітин кореневої системи вона потрапляє у дисоційованому вигляді.

       Вміст міді в рослинах із незабруднених територій коливається від 1 до 20 мг/кг сухої маси. Тому концентрація 20 мг/кг – це межа, що відділяє область надлишкового вмісту міді в рослинній сировині. Різні культури мають неоднакову чутливість і можуть бути розміщені у такому порядку за спадаючою реакцією на мідь: пшениця, ячмінь, овес, кукурудза, морква, буряк, цибуля, капуста білокачанна. (Демонстрація слайдів презентації). Середню чутливість мають картопля, томати, конюшина червона, квасоля, соя.

Нестача Купруму у рослин родини Злакових можна виявити за такими ознаками: побіління та підсихання верхівок, рослина набуває світло-зеленого забарвлення, з’являється так звана «хвороба обробки». З іншого боку, надлишок міді знижує вміст Феруму у хлоропластах рослин і як наслідок виникає Си-індукованого хлорозу. Мідь є антаногістом Феруму (заліза).

Учень 3. Участь міді у метаболізмі рослин полягає в тому, що:

  • входить до складу комплексних сполук низькомолекулярними органічними речовинами та протеїнами;
  • входить до складу ензимів, які відіграють важливу роль в метаболізмі рослин;
  • впливає на проникність судин ксилеми для води і таким чином контролює баланс вологи;
  • бере участь у фотосинтезі, диханні, перерозподілі вуглеводнів, побудові стінок клітин;
  • контролює утворення ДНК та РНК. Її дефіцит помітно гальмує репродукування рослин (зменшує утворення зерна, призводить до стерильності спор);
  • впливає на механізми, що визначають стійкість до грибкових захворювань. 

        Мідь сприяє синтезу вітамінів В1, С, Р, РР, Е у рослинах. Нестача міді в організмі рослини призводить до швидкого руйнування хлорофілу.

Учень 2. Серед усіх важких металів, що містяться у живих організмах, залізу належить провідна роль. Воно входить до складу ферментів, бере участь в синтезі хлорофілу, у диханні та обміні речовин. Залізо концентрується у хлоропластах, бере участь в утворенні хлорофілу. До того ж, органічні комплекси заліза приймають участь у перенесенні електронів під час фотосинтезу. При недостатній кількості заліза в листках рослин порушується утворення хлорофілу, в результаті чого розвивається хлороз листя (проявляється на молодих верхніх листках та пагонах. Листки втрачають зелений колір, блідніють та опадають. Це явище спостерігається на карбонатних ґрунтах з високим значенням кислотності за рахунок мінеральної та хімічної фіксації заліза у вигляді малорозчинних сполук. Найчастіше хлороз можна побачити у плодових дерев (яблуня, груша. Слива) та овочевих культур (капуста, помідори, картопля). (Демонстрація слайдів презентації).

        Надлишок заліза трапляється рідко. При цьому зупиняється ріст кореневої системи та всієї рослини. При надлишку Феруму листки відмирають та осипаються без видимих змін. При надлишку заліза уповільнюється засвоєння фосфору та марганцю, тому проявлятимуться ознаки недостатньої кількості цих елементів. Солі заліза здатні знижувати уражаючу дію гамма-променів.

Учень 4. Рослини поглинають Молібден в основному у вигляді іонів. Він достатньо рухливий внаслідок утворення органічних амінокислотних комплексів, які були виявлені в сокові ксилеми. У порівнянні з іншими біметалами Молібден необхідний живим організмам у меншій кількості. Однак за своїм впливом цей хімічний елемент займає одне з провідних місць. Основна фізіологічна особливість Молібдену – здатність приймати участь в процесі фіксації атмосферного азоту бульбочковими бактеріями бобових рослин. Другою важливою фізіологічною особливістю цього хімічного елемента є участь у відновленні нітратів та синтез амінокислот в рослинах за допомогою ферменту нітротредуктази, до складу якого він входить.

        Молібден позитивно впливає на вуглеводний обмін, синтез хлорофілу, каротину, аскорбінової кислоти, впливає на інтенсивність окислювально-відновних процесів у рослинах. Після відмирання старого листя він ре утилізується, знову надходить до молодих органів та включається в біологічний обмін речовин. Молібден бере участь в синтезі білків та нуклеїнових кислот. Він вступає у взаємодію з фосфором, утворюючи достатньо розчинний фосфорномолібденовий комплекс, який сприяє збільшенню вмісту в рослинах білкового фосфору і сприяє синтезу нуклеїнових кислот.

        При нестачі Молібдену у ґрунті і в рослині гальмується процес відновлення нітратів, уповільнюється синтез амідів, амінокислот, білків, що призводить до зменшення кількості і якості врожаю.

Учень 5. Марганець входить до складу ферментних систем, що обумовлюють окисно-відновні процеси внутріклітинного обміну речовин. У залежності від ступеня окислення він сприяє виділенню кисню в процесі фотосинтезу та окисленні карбонатних кислот у процесі дихання рослин. Крім того марганець сприяє фіксації атмосферного азоту бульбочковими бактеріями, зростанню кількості амінокислот, сприяє обміну Фосфору РНК та ДНК, а також Фосфору, що входить до складу фосфоліпідів та нуклеїнових кислот. На сьогодні описано позитивний вплив марганцю на синтез та вміст цукрів в листках, корінні, стеблах рослин. Цей хімічний елемент відіграє важливу роль у накопиченні крохмалю та аскорбінової кислоти (вітаміну С) у бульбах картоплі.

        У разі нестачі Марганцю порушується транспортування фосфору до наземних органів рослини. Критичний рівень його недостатності знаходиться в межах 15-25 мг/кг, а шкідлива дія виявляється на рівні 500 мг/кг сухої маси.

Учень 4.  Основним джерелом Цинку для рослини є ґрунт. Саме цей хімічний елемент найбільш розчинний ніж інші важкі метали. Його концентрація коливається від 4 до 270 мкг/л у залежності від типу ґрунту. Вапнування знижує розчинність цинку та зменшує його доступність до рослин.

        Цинк входить до складу ферментів, ростових речовин та хлорофілу. Відомо близько 20 цинковмісних ферментів, без яких не можливий гідроліз білків, ліпідів, полісахаридів, ефірів фосфорної кислоти, АТФ, а також синтез ауксинів, рибосом та ДНК. Універсальним ферментом, у складі якого є цинк, вважають карбоангідразу. Вона міститься в листі багатьох вищих рослин.

        Участь цинку в окислювально-відновних реакціях і регулюванні активності синтезу білка визначає його вплив на фотосинтез (входить до складу ферменту – дегідрогенази), утворення хлорофілу та ріст рослин. Цинк впливає на синтез нуклеїнових кислот, а також на зберігання та передачу генетичної інформації.

        При дефіциті цинку в рослинах спостерігається посилення окислювальних процесів за рахунок накопичення пероксиду водню; накопичуються неорганічні фосфати, порушується синтез білків та вуглеводневий обмін.

         На сьогодні доведена позитивна дія передпосівної обробки зерен пшениці та цукрового буряка розчином солей та циковмісними відходами промисловості.

Керівник гуртка.  Ми переконалися, що при дефіциті того чи іншого хімічного елемента у рослин спостерігаються симптоми пошкодження органів. Саме по них діагностується запущена ступінь голодування рослин, яку неможливо виправити простим внесенням мінеральних добрив. Тому цікавим є метод діагностики живлення рослин по аналізу клітинного соку, віджатого із черешків рослин (методика К.П. Магницького).

       Співвідношення макро- та мікроелементів в процесах життєдіяльності рослин може проявлятися у вигляді адитивності, синергізму та антагонізму.  Таким чином, цинк та залізо, цинк та марганець, мідь та азот, мідь та фосфор, мідь та калій виступають як антагоністи. Не дивлячись на різницю в кількісній потребі, функція кожного елемента дуже специфічна, ні один з них не може бути замінений іншим. Нестача будь-якого мікроелемента призводить до порушення обміну речовин та фізіологічних процесів в рослині, погіршення росту та розвитку, зменшення врожаю та його якості. При гострому дефіциті елементів живлення у рослин з’являються ознаки голодування. Великі дози мікроелементів призводять до отруєння рослин.

ІV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ ЗАНЯТТЯ

Керівник гуртка. Ось і добігло кінця наше заняття, в ході якого ми неодноразово пересвідчилися, що життя людини невіддільне від долі природи. Тож нехай завжди у ваших душах живе нев’янучий цвіт до природи рідного краю. Любіть, охороняйте й доглядайте за рослинами.

         Я дякую вам за співпрацю! До побачення!

Вхід на сайт

Пошук

Календар
«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Друзі сайту
  • Відділ освіти Миргородської райдержадміністрації
  • Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені М.В.Остроградського
  • Блог методиста Миргородського РМК Рожко Інни Сергіївни

  • Архів записів

    Copyright MyCorp © 2016 Конструктор сайтів - uCoz