. Біликівський навчально-виховний комплекс - Історико-етнографічний музей
Біликівський навчально виховний комплекс Миргородської районної ради
Неділя, 11.12.2016, 16:45
ГоловнаРеєстраціяВхід Вітаю Вас Гість | RSS

Меню сайту

Наше опитування
Ваш найулюбленіший предмет?
Всього відповідей: 104

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


 Завдяки пошуковій роботі туристсько-краєзнавчого гуртка було  зібрано багато експонатів майстрів народних художніх ремесел, документів, фотографій. На основі цього колективом Біликівської ЗОШ І-ІІІ ступенів було створено історико-етнографічний музей.

До уваги відвідувачів музею в експозиціях «Народний побут кінця ХІХ – першої половини ХХ ст.» та «Інтер’єр української селянської хати ХІХ–ХХ ст.». вміщено різноманітний посуд для приготування, зберігання та подачі на стіл тих чи інших страв; глечики в яких зберігали молоко, низькі кулеподібні ринках в яких тримали сметану, масло, ряжанку,  макітри в яких замішували тісто для випічки хліба чи пирогів. Для вживання їжі використовували глиняні миски. Мальовані глиняні полумиски брали лише на свята, а весь час зберігали на полиці або миснику. Індивідуальних мисок не було, вся сім’я їла з однієї миски, але кожен мав свою дерев’яну ложку зі спеціальною поміткою. У музеї є стіл, який був виготовлений у кінці ХІХ ст. та лава  початку ХХ ст..

У експозиції «Інтер’єр української селянської хати ХІХ–ХХ ст.» є піч.  У ній готували їжу в глиняному посуді.  Це були різноманітні горшки. Пізніше стали готувати їжу в казанах. Витягали горшки з печі рогачами. Мальована піч символ того, що в хаті є дівчина «на порі» - на виданні.

В скрині зберігали одяг, рушники, полотно.  Їй близько 80 років, вона належала сімї Шапочки.

Механічна прядка (коловорот) відома на Україні з ХІХ ст., значно прискорювала, а головне полегшувала прядіння, оскільки приводилася в рух ногою. Пряли на ній переважно конопляні та лляні нитки.

Наш музей отримав в дарунок від місцевих жителів 3 види рублів. Ними прасували одяг.

Головним і найдавнішим знаряддям молотьби зернових був ціп.

Сорочка один із найдавніших елементів одягу. З кінця ХІХ ст. і початку ХХ ст. мала велику кількість варіантів крою і орнаментів та відповідала декільком призначенням: святкова, повсякденна, яка виготовлялася з полотна різної якості.

Юпка – це нагрудний одяг з рукавами, який найчастіше виконувався з фабричних тканин і повторював форму та крій керсетки, оздоблений оксамитом. Юпку і керсетку своєї матері передала для музею місцева жителька Герасименко Варвара Григорівна. Хустка – квадратно-платове вбрання голови була широко розповсюджена по всій Україні. Для музею Кора Ганна Миронівна передала хустку, якій вже більше 100 років. Їй вона перейшла у спадок від бабусі, яка народилася приблизно у 1870-х роках. Ця хустка прикрашена шовковими різнокольоровими нитками лише з одного боку, а по периметру оздоблена китицями.

Завдяки пошуковій роботі гуртківців було зібрано багато рушників. З особливою ретельністю орнаментувалися рушники, які мали не тільки утилітарне і декоративне, а й обрядове значення. У селянському житлі ХІХ початку ХХ ст., та й до нашого часу рушники розвішуються завжди на визначних місцях: над вікнами, в простінках, на покутті. Орнаменти наносилися на рушники шляхом заткання по всьому полю смугами, геометричного або стилізованого рослинного орнаменту, або шляхом вишивання мотивів квітучої рослини з птахами, окантованого вюною гілкою. Зверніть увагу на ці домоткані рушники, які передали нам наші односельці Кора Ганна Миронівна та Уткіна Надія Андріївна. До речі, цьому рушнику, за  словами Кори Ганни Миронівни, приблизно 120 років. Рослинні орнаменти виникли як символи вічно живої природи, увібравши в себе багатство форм та барв навколишнього рослинного світу. Таким символом є найпоширеніший у прикладному мистецтві мотив «дерева життя». Цей рушник передала для музею наша випускниця Улізько Наталія, його вишивала її прабабуся Улізько Тетяна Максимівна у кінці 20-х рр. ХХ ст. Техніка вишивання – лічильна гладь.

В експозиційному розділі «Історія села» розміщені фотографії учасників бойових дій в Афганістані наших односельців Рудченка Миколи Олексійовича та Марченка Івана Михайловича. Цього року наші гуртківці зустрічалися з ними. Марченко Іван Михайлович передав для музею фотографію зустрічі воїнів-інтернаціоналістів у 1989р. та свого маршрутного листа водія, якого він привіз з Афганістану.

 Є фотографія, на якій зображені наші односельці ветерани Великої Вітчизняної війни на зустрічі у 1993 році. Нажаль, на сьогоднішній день живими із них залишилось лише двоє: Герасименко Степан Остапович та Додух Григорій Михайлович. А також фотографії, спогади, лист із фронту матері (копія) ветерана Великої Вітчизняної війни, уродженця нашого села Яненка Петра Сергійовича, який посильно допомагає в пошуковій роботі активу музею. Він передав для музею багато фотографій, документів, зокрема свідоцтво про закінчення церковно-приходської школи 1912 року його матері Додух Мотрони Олександрівни, яке свідчить про те, що у селі існувала церковно-приходська школа. Із фактів історії села відомо, що вона була відкрита приблизно у 1897-98 роках. А також картку успішності за 4 клас видану Яненку Петру Сергійовичу, тобто йому, і фотографію учнів початкової школи за 1938-39 навчальний рік.

Працюючи за напрямком «Де ти, лінія фронту?» обласної туристсько-краєзнавчої експедиції «Пізнай свою країну» пошуковий загін «Краєзнавець» зібрав такі матеріали: спогади фронтовика Яненка П.С., списки односельчан, які були вивезені на примусові роботи до Німеччини, лист із фронту, віднайшли фотографії наших ветеранів, які померли після війни, зібрали спогади про роботу в тилу, які стали доповненням експозиційного розділу «Історія села». 

У музеї були проведені зустрічі з ветеранами ВВ війни та учасниками бойових  дій в Афганістані, виставки вишиванок, семінар керівників Миргородської районної станції юних туристів, екскурсії, зустрічі з «остар байтівцями».  Проводяться уроки, факультативні заняття та гурткова робота на яких висвітлюються і вивчаються визначні сторінки історії школи та історії села, традиції, обряди, звичаї.

Зустріч з ветераном ВВ війни Яненком Петром Сергійовичем.

Семінар керівників Миргородської станції юних туристів.

Заняття туристсько-краєзнавчого гуртка «Краєзнавець»

Вхід на сайт

Пошук

Календар
«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Друзі сайту
  • Відділ освіти Миргородської райдержадміністрації
  • Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені М.В.Остроградського
  • Блог методиста Миргородського РМК Рожко Інни Сергіївни

  • Архів записів

    Copyright MyCorp © 2016 Конструктор сайтів - uCoz